Геморагі́чні діате́зи — спадкові й набуті захворювання, основним проявом яких є підвищена кровоточивість.
Геморагі́чні лихома́нки — група природно-осередкових вірусних захворювань, які передаються від тварин людині.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
геморагічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
геморагійний — а, е. Те саме, що геморагічний … Український тлумачний словник
діатез — у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. •• Геморагі/чний діате/з стан організму, що характеризується підвищеною кровоточивістю. Невропати/чний діате/з діатез, що характеризується підвищеною емоційністю та збудливістю. Тромбофілі/чний… … Український тлумачний словник
езофагіт — у, ч. Запалення слизової оболонки стравоходу. •• Виразко/вий езофагі/т езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу. Геморагі/чний езофагі/т форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах.… … Український тлумачний словник
коліт — у, ч., мед. Запалення товстої кишки. •• Геморагі/чний колі/т синдром, який розвивається внаслідок ентерогеморагічних інфекцій, резервуаром яких є велика рогата худоба. Спасти/чний колі/т розлад моторики товстої кишки, який клінічно проявляється… … Український тлумачний словник
некроз — у, ч., біол. Змертвіння тканини, органа або частини тіла в живому організмі. •• Геморагі/чний некро/з некроз, який супроводжується просочуванням уражених тканин кров ю. Ішемі/чний некро/з некроз, який розвивається внаслідок недостатності… … Український тлумачний словник
диспротромбія — ї, ж., мед. Геморагічний діатез, обумовлений спадковим дефіцитом чинників протромбінового комплексу … Український тлумачний словник
